Ukrainian Literature

Чорний кіт — оповідання Едґара Аллана По. Вперше було опубліковане 19 серпня 1843 року у виданні The Saturday Evening Post. Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини, як в іншому творі По, "Серце виказало". В обох цих оповіданнях убивця ретельно приховує свій злочин і вважає себе невразливим, але врешті-решт ламається і виказує себе. Історія побудована як оповідь від першої особи, очевидця подій. На початку твору він — засуджений чоловік. Оповідач говорить нам, що з наймолодшого віку він любив тварин. Він і його дружина мають багато домашніх тварин, у тому числі великого чорного кота на прізвисько Плутон.

Береніка (англ. Berenice) — оповідання американського письменника Едгара Аллана По, написане і опубліковане в 1835 році. Молодий юнак Егей закоханий у свою кузину Береніку, у якої трапляються часті напади епілепсії, що закінчуються переходом в транс, що майже не відрізняються від смерті. Але хвора не тільки кохана, хворий і сам Егей. Психічну недугу герой називає мономанією, яка змушує його з маніакальною жадібністю розбиратися в дрібницях, опановує його розумом. Колись Береніка була красунею і любила кузена, він же полюбив її тільки тепер, коли вона до невпізнання змінилася.

Людина юрби — новела, написана американським письменником Едгаром Алланом По, про неназваного оповідача, який переслідує чоловіка через переповнений людьми Лондон; видана в 1840. Історія починається з епіграфа Ce grand malheur, de ne pouvoir être seul — цитата, взята з Жана де Лабрюйера, що перекладається як: Жахливе нещастя — не мати можливості залишитися наодинці з самим собою. Ця ж цитата використовується в ранньому оповіданні По "Метценгерштейн" .Після деякої хвороби оповідач сидить в кав'ярні в Лондоні. Зачарований натовпом поза вікном, він розглядає, як різні люди поводяться.

Життя — розлога розповідь Миколи Хвильового, який майстерно відтворює внутрішній світ головного героя, що перебуває на межі емоційного зламу. Автор проводить нас через досвід простого чоловіка, який потрапляє в хиткість складних життєвих обставин та моральних конфліктів.У розповіді Микола Хвильовий експериментує зі структурою і стилем письма, використовуючи фрагментарність, відсутність розмежування між реальністю і фантазією, а також непередбачувані повороти сюжету.

Максим Гримач — оповідання української письменниці Марко Вовчо.Оповідання є оригінальним художнім твором, викладеним у формі живої розповіді, що свідчить про глибоке й всебічне знання авторкою життя, звичаїв, традицій українського народу.класична література, українська література, оповідання баладного характеру, ліризм і драматичний сюжет, художній твір, жива розповідь, життя, звичаї, традиції українського народу, українська

Падіння дому Ашерів - це новела американського письменника Едгара Аллана По, опублікована спочатку в 1839 році в журналі Джентльмен Бертона, потім увійшла до збірки Казки про гротеск і Арабеск в 1840 році. Новела, твір, готична фантастика, включає теми безумства, сім'ї, ізоляції та метафізичних ідентичностей.хорор, містика, фантастика жахів, готична художня література, темний романтизм

Овальний портрет (англ. The Oval Portrait) — оповідання Едгара Алана По про трагічну історію створення загадкового портрета. Це одне з найкоротших його оповідань. Перша версія оповідання називалася "Життя в смерті" (Life in Death) і була опублікована в "Graham's Magazine»" в 1842 році. У пустельному замку оповідач знаходить портрет красуні — дружини художника. Створюючи портрет, художник не помітив, як виснажилися сили коханої. Вона померла, ледь був покладений останній мазок. Розповідь йде від імені оповідача. Автор, подорожує по Апеннінах зі своїм слугою, втомлений, охоплений лихоманкою і поранений після зустрічі з розбійниками.

Метценгерштайн (Metzengerstein) — перша опублікована новела американського письменника і поета Едгара Аллана По. Вперше була надрукована на сторінках журналу Saturday Courier у 1832 році.За життя Едгара По перевидалася ще двічі, у трохи змінених редакціях, один раз із підзаголовком Історія в німецькому стилі (A Tale In Imitation of the German). Для останнього видання у збірці Гротески і арабески, По прибрав підзаголовок. Вірогідно, автор вважав новелу одним із своїх найкращих творів, оскільки планував включити її у ще дві збірки, які з різних причин не були видані.

Колонії, вілли... Миколи Хвильового — гротесково-сатирична новела, в якій викривається сите безтурботне життя «обраних» людей. Герої твору — мешканці вілл, щасливці нового часу, яким вдалося зайняти зручне крісло і які тепер насолоджуються життям.українська література, класична література, українська література XX століття, гротесково-сатирична новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, розстріляне відродження, українська

В оповіданні Яма та маятник (1840) розказано про боротьбу нелюдської жорстокості з людським розумом. Сюжет нагадав сповільнену кінозйомку. Завдання Едгара По - проаналізувати поведінку людини у хвилину катування. Людина засуджена. У момент оголошення смертельного вироку вона втратила свідомість. Засуджений почував себе у кромішній темряві склепу, він переживав страх. Едгар Аллан По зобразив очікування в муках смерті як найбільш витончений вид катування. Жертва лежала на дні склепу, зв'язана по руках і ногах, а над головою на стелі висів зловіщий маятник - сокира. Загибель породила жах.

Оповідання Мати Миколи Хвильового є яскравим прикладом української літератури XX століття. У центрі сюжету знаходиться героїня, мати, яка намагається справитися з трагічною втратою свого сина в результаті політичних репресій.Автор досліджує глибокі емоційні переживання матері та показує, як вона впорядковує своє життя в умовах репресивного режиму. Через призму розповіді про одну жінку Хвильовий описує страх, біль та мучення, що переживають багато людей у подібних ситуаціях. Розповідь вразливо розкриває теми жертовності, втрати і боротьби з тоталітарним режимом.

Перед читачами постає лише один «щасливий» день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Тому така і назва новели. Герой любить природу, тонко розуміє її красу. Любить жінку та життя, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути.

Бандити — це провокаційний твір відомого українського письменника Миколи Хвильового, який був виданий в 1926 році. Ця антиутопічна новела пропонує глибоку рефлексію над сутністю і проблемами революційного періоду в Україні.Описуючи життя у змінюватому світі, Хвильовий розкриває образи бандитів, які стали символами хаосу та деградації. Вони представляють силу, яка маскується під ідеї та ідеали, але насправді приводить до руйнування суспільства та порушення моральних норм.

Викажчик - серце (англ. The Tell-Tale Heart) — оповідання Едгара Аллана По, опубліковане в 1843 році в журналі "The Pioneer". Викажчик - серце — одне з найвідоміших оповідань Едгара По, історія визнається класикою готичного жанру. Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини.Історія розповідається чоловіком, імені якого читачеві не повідомляється. Цей чоловік вбив старого, який жив з ним під одним дахом. Оповідач наполягає на своїй осудності, пояснюючи вбивство тим, що у старого було "око грифа" з більмом, яке приводило вбивцю до сказу.

Новела Кіт у чоботях Миколи Хвильового присвячена показу жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника. Ідея новели — засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй людей у фанатичні механізми, якими можна маніпулювати.українська література, класична література, українська література XX століття, новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, надія на щастя, внутрішня боротьба, жінка, жінки в роки революції, розстріляне відродження, українська

Цвіт яблуні — імпресіоністичний етюд українського письменника Михайла Коцюбинського,написаний у 1902 році в Чернігові. Зразок глибинного проникання письменника в психічне життя людини. українська література, класична література, імпресіоністичний етюд, неповторність людини, цінність та швидкоплинність людського життя, психологічна новела, імпресіоністичний твір, українська,

Фавст — новела українського письменника Григорія Косинки, написана в 1923-му році й опублікована в журналі "Український засів". У ній головний герой проведений крізь тюремні випробування: муравйовські застінки і білогвардійську катівню.Розповідається про трагічну долю селянина з Поділля Прокопа Конюшини, який, не стерпівши наруги, створив загін і боровся проти нападників.

Новела Мати є унікальною й неповторною. У центрі уваги новеліста — одна родина. Події, зображені у творі, відбуваються ввечері, вночі та вранці. У родині бідного селянина помирає мати. Надій на її порятунок мало. Однак син Андрій, як і інші члени родини, не хоче змиритися з тим, що до хати завітає смерть. Тому й лаштується привезти лікаря із Зеленогаївки, хоч надій на порятунок мало.

Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенден-ції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели. У ранній новелі "Місячний сміх" він дотримувався тих канонів імпресіонізму, які утвердилися у світовій літературі, а пізніше вніс нові риси у свій стиль. Новелістика Косинки має автобіографічне підґрунтя.Про страшні, криваві події Громадянської війни оповідається у новелі "Місячний сміх".

Політика — це ствердження недосконалості, трагічної дисгармонійності світобудови. Світ розколотий на ворогуючі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті.Лаконічно й обєктивно змалював Г. Косинка правду тогочасного життя, драматичні випробування людини народу. Його позиція в оповіданні - ніби позиція стороннього спостерігача, який констатує та детально описує окремі факти дійсності, не шукаючи, хто правий, а хто винен.