Ukrainian Literature

Колонії, вілли... Миколи Хвильового — гротесково-сатирична новела, в якій викривається сите безтурботне життя «обраних» людей. Герої твору — мешканці вілл, щасливці нового часу, яким вдалося зайняти зручне крісло і які тепер насолоджуються життям.українська література, класична література, українська література XX століття, гротесково-сатирична новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, розстріляне відродження, українська

В оповіданні Яма та маятник (1840) розказано про боротьбу нелюдської жорстокості з людським розумом. Сюжет нагадав сповільнену кінозйомку. Завдання Едгара По - проаналізувати поведінку людини у хвилину катування. Людина засуджена. У момент оголошення смертельного вироку вона втратила свідомість. Засуджений почував себе у кромішній темряві склепу, він переживав страх. Едгар Аллан По зобразив очікування в муках смерті як найбільш витончений вид катування. Жертва лежала на дні склепу, зв'язана по руках і ногах, а над головою на стелі висів зловіщий маятник - сокира. Загибель породила жах.

Оповідання Мати Миколи Хвильового є яскравим прикладом української літератури XX століття. У центрі сюжету знаходиться героїня, мати, яка намагається справитися з трагічною втратою свого сина в результаті політичних репресій.Автор досліджує глибокі емоційні переживання матері та показує, як вона впорядковує своє життя в умовах репресивного режиму. Через призму розповіді про одну жінку Хвильовий описує страх, біль та мучення, що переживають багато людей у подібних ситуаціях. Розповідь вразливо розкриває теми жертовності, втрати і боротьби з тоталітарним режимом.

Перед читачами постає лише один «щасливий» день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Тому така і назва новели. Герой любить природу, тонко розуміє її красу. Любить жінку та життя, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути.

Бандити — це провокаційний твір відомого українського письменника Миколи Хвильового, який був виданий в 1926 році. Ця антиутопічна новела пропонує глибоку рефлексію над сутністю і проблемами революційного періоду в Україні.Описуючи життя у змінюватому світі, Хвильовий розкриває образи бандитів, які стали символами хаосу та деградації. Вони представляють силу, яка маскується під ідеї та ідеали, але насправді приводить до руйнування суспільства та порушення моральних норм.

Викажчик - серце (англ. The Tell-Tale Heart) — оповідання Едгара Аллана По, опубліковане в 1843 році в журналі "The Pioneer". Викажчик - серце — одне з найвідоміших оповідань Едгара По, історія визнається класикою готичного жанру. Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини.Історія розповідається чоловіком, імені якого читачеві не повідомляється. Цей чоловік вбив старого, який жив з ним під одним дахом. Оповідач наполягає на своїй осудності, пояснюючи вбивство тим, що у старого було "око грифа" з більмом, яке приводило вбивцю до сказу.

Новела Кіт у чоботях Миколи Хвильового присвячена показу жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника. Ідея новели — засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй людей у фанатичні механізми, якими можна маніпулювати.українська література, класична література, українська література XX століття, новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, надія на щастя, внутрішня боротьба, жінка, жінки в роки революції, розстріляне відродження, українська

Цвіт яблуні — імпресіоністичний етюд українського письменника Михайла Коцюбинського,написаний у 1902 році в Чернігові. Зразок глибинного проникання письменника в психічне життя людини. українська література, класична література, імпресіоністичний етюд, неповторність людини, цінність та швидкоплинність людського життя, психологічна новела, імпресіоністичний твір, українська,

Фавст — новела українського письменника Григорія Косинки, написана в 1923-му році й опублікована в журналі "Український засів". У ній головний герой проведений крізь тюремні випробування: муравйовські застінки і білогвардійську катівню.Розповідається про трагічну долю селянина з Поділля Прокопа Конюшини, який, не стерпівши наруги, створив загін і боровся проти нападників.

Новела Мати є унікальною й неповторною. У центрі уваги новеліста — одна родина. Події, зображені у творі, відбуваються ввечері, вночі та вранці. У родині бідного селянина помирає мати. Надій на її порятунок мало. Однак син Андрій, як і інші члени родини, не хоче змиритися з тим, що до хати завітає смерть. Тому й лаштується привезти лікаря із Зеленогаївки, хоч надій на порятунок мало.

Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенден-ції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели. У ранній новелі "Місячний сміх" він дотримувався тих канонів імпресіонізму, які утвердилися у світовій літературі, а пізніше вніс нові риси у свій стиль. Новелістика Косинки має автобіографічне підґрунтя.Про страшні, криваві події Громадянської війни оповідається у новелі "Місячний сміх".

Політика — це ствердження недосконалості, трагічної дисгармонійності світобудови. Світ розколотий на ворогуючі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті.Лаконічно й обєктивно змалював Г. Косинка правду тогочасного життя, драматичні випробування людини народу. Його позиція в оповіданні - ніби позиція стороннього спостерігача, який констатує та детально описує окремі факти дійсності, не шукаючи, хто правий, а хто винен.

Сом Остапа Вишні — оповідання з циклу мисливських усмішок, у якому автор з легким гумором описує процес риболовлі і красу рідної природи. Твір є обов'язковою частиною шкільної програми. Остап Вишня — український письменник-новеліст, автор яскравих гумористичних творів, серед яких цикл "Мисливські усмішки", "Чукрен", "Чухраїнцi", "Дещо з українознавства" та ін.романний гумористичний твір, соціально-побутова, гумористична усмішка, гумористична розповідь про сома.

"Рука" - це оповідання відомого українського письменника Івана Багряного. Воно розповідає про долю та внутрішній світ хлопця, який втратив одну руку внаслідок нещасного випадку. Головний герой оповідання стикається з великими труднощами та перешкодами через свою інвалідність, але з часом знаходить в собі сили подолати життєві труднощі і знайти своє місце в світі. "Рука" - це твір, що змушує задуматися над значенням самоствердження та внутрішньої сили людини, незважаючи на обставини. Він відображає важливість долі та воля до життя, які допомагають герою подолати всі перешкоди і знайти своє місце у світі.

"Пацан" - це оповідання Івана Багряного, яке розповідає про життя селянського хлопця на початку ХХ століття. Воно описує життя і долю головного героя, який змушений стикатися з важкими умовами життя, але відзначається силою духу, вірою та оптимізмом. Оповідання "Пацан" передає атмосферу селянського життя, його традиції та звичаї, а також конфлікти та проблеми, з якими стикаються герої. Воно розкриває глибину людських відносин, моральні цінності та важливість взаємопідтримки в складних життєвих ситуаціях.

В сутінках - це одна з найвідоміших поем українського письменника Івана Багряного. Поема написана у 1925 році. Вона є своєрідним маніфестом українського націоналізму та патріотизму. У поемі В сутінках зображується боротьба українського народу за свободу та незалежність у контексті загальноєвропейських подій. Автор висвітлює драматичні події Громадянської війни в Росії, роль України в цих подіях, та страждання українців під владою ворожих режимів.

FEAT DESC

Як звірі правувалися з людьми - завершальна казка всесвітньовідомої збірки казок, створеної Іваном Франком. Цикл казок для дітей, об'єднаний спільною назвою "Коли ще звіри говорили", містить двадцять творів. Дев'ятнадцять з них вперше надруковані протягом 1896 – 1898 рр. у дитячому журналі "Дзвінок". 1903 р. було здійснене нове видання збірки, в якому з'явилась остання казка циклу - казкою – Як звірі правувалися з людьми. У казках Івана Яковича Франка в образах тварин втілено людські вади та недоліки: жадібність, невдячність, жорстокість і нечемність, хитрощі і лінощі. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані.

У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість.

У добірку поетичних творів Лесі Українки увійшли романтичні поезії "Ви щасливі, пречистії зорі", "Давня весна", "Хотіла б я піснею стати" і поема Давня казка. У них — мрії ліричної героїні перемежовуються з особистим смутком. Сюжетно насичена поема Давня казка — про вічну суперечку матеріального і духовного, про людяність і жорстокість, які завжди поруч на життєвому шляху.