Ukrainian Literature

Оповідання Джека Лондона Жага до життя написане понад сто років тому, однак і сьогодні популярне серед читачів та включене до шкільної програми як блискучий зразок американської літератури. Випробування, які припали на долю головного героя оповідання, екстремально висвітлюють, що насправді є головним у житті, як воля і гідність людини переборюють виклики природи. Герой, покинутий товаришем посеред голої канадської тундри, сильно голодував та піддавався зневодненню, але жага до життя брала верх.

Січові гості Пантелеймона Куліша – це оповідання про славетні часи боротьби за волю України, героями якого є гайдамаки. Тема історичних подій в Україні, зокрема козаччини та гайдамаччина, пронизують усю творчість Пантелеймона Куліша. у романтично-патріотичному ключі написаний твір Січові гості. У ньому йдеться про відвагу та історію виникнення гайдамацького руху. Січові гості за жанром є оповіддю, така собі розповідь-спогад старого козака про своє життя в контексті історичних подій. Ця розповідь має підґрунтя в реальному житті.

Скарб Олекси Стороженка – філософське оповідання про справжні цінності. Павлусь – єдиний улюблений син, вередливий і ледачий, пещений батьками. Він живе у своє задоволення, ні про що не турбується, не засмучується, коли не стає його батьків. Навіть кинутий до нього у вікно здохлий хорт перетворюється на монети. У чому ж щастя, і чому так щастить нездарам? Ці питання в оповіданні Олекси Стороженка Скарб так і залишаються відкритими.

Федько-халамидник Володимира Винниченка – це насичене подіями повчальне оповідання про справжнє обличчя нехай маленької, але вже людини. Федько – розбишака, однак, в нього добре серце, натомість панський син Толя – манірна, пещена, егоїстична дитина. Ризикуючи, Федько рятує панича, однак гине сам, проте Толя лишається до цього байдужим. Оповідання є надзвичайно психологічним і спонукає юних читачів до роздумів.

Басурмен Степана Васильченка – гумористичне оповідання з легкою ноткою іронії. Описуючи прості життєві ситуації, автор проявляє себе як тонкий психолог. Мати докоряє синові, що той, басурмен, не молиться, сама ж при молитві страшенно чортихається, коли раптом підгорає їжа у горщику. Малий Василько вдає із себе дорослого, однак картина реального дорослого життя, коли ти мусиш бути відповідальним і піклуватися про інших, лякає його. У творах Степана Васильченка поруч із гумором присутні ненав'язлива мудрість і дидактизм.

Факти в справі Містера Волдемара (англ. The Facts in the Case of M. Valdemar) - розповідь американського письменника Едгара Аллана По, написана в 1845 році. Основна тема оповідання – месмеризм. Розповідь ведеться від першої особи. Автор ставить експеримент на своєму знайомому містері Вальдемарі, який вмирає від сухот. Автор поміщає його в «месмеричний стан» для того, щоб дослідити особливості процесу вмирання в цьому стані.

Я (Романтика) — психологічна новела українського письменника Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму; світ врятує любов, усепрощення.Автор зобразив антигуманний руйнівний характер громадянської війни й революції, що призвели до зречення власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героя, його роздвоєності: "Я — чекіст, але і людина".психологічна новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильність ідеям революції, боротьба за волю, любов, усепрощення

Береніка (англ. Berenice) — оповідання американського письменника Едгара Аллана По, написане і опубліковане в 1835 році. Молодий юнак Егей закоханий у свою кузину Береніку, у якої трапляються часті напади епілепсії, що закінчуються переходом в транс, що майже не відрізняються від смерті. Але хвора не тільки кохана, хворий і сам Егей. Психічну недугу герой називає мономанією, яка змушує його з маніакальною жадібністю розбиратися в дрібницях, опановує його розумом. Колись Береніка була красунею і любила кузена, він же полюбив її тільки тепер, коли вона до невпізнання змінилася.

Людина юрби — новела, написана американським письменником Едгаром Алланом По, про неназваного оповідача, який переслідує чоловіка через переповнений людьми Лондон; видана в 1840. Історія починається з епіграфа Ce grand malheur, de ne pouvoir être seul — цитата, взята з Жана де Лабрюйера, що перекладається як: Жахливе нещастя — не мати можливості залишитися наодинці з самим собою. Ця ж цитата використовується в ранньому оповіданні По "Метценгерштейн" .Після деякої хвороби оповідач сидить в кав'ярні в Лондоні. Зачарований натовпом поза вікном, він розглядає, як різні люди поводяться.

Життя — розлога розповідь Миколи Хвильового, який майстерно відтворює внутрішній світ головного героя, що перебуває на межі емоційного зламу. Автор проводить нас через досвід простого чоловіка, який потрапляє в хиткість складних життєвих обставин та моральних конфліктів.У розповіді Микола Хвильовий експериментує зі структурою і стилем письма, використовуючи фрагментарність, відсутність розмежування між реальністю і фантазією, а також непередбачувані повороти сюжету.

Максим Гримач — оповідання української письменниці Марко Вовчо.Оповідання є оригінальним художнім твором, викладеним у формі живої розповіді, що свідчить про глибоке й всебічне знання авторкою життя, звичаїв, традицій українського народу.класична література, українська література, оповідання баладного характеру, ліризм і драматичний сюжет, художній твір, жива розповідь, життя, звичаї, традиції українського народу, українська

Падіння дому Ашерів - це новела американського письменника Едгара Аллана По, опублікована спочатку в 1839 році в журналі Джентльмен Бертона, потім увійшла до збірки Казки про гротеск і Арабеск в 1840 році. Новела, твір, готична фантастика, включає теми безумства, сім'ї, ізоляції та метафізичних ідентичностей.хорор, містика, фантастика жахів, готична художня література, темний романтизм

Овальний портрет (англ. The Oval Portrait) — оповідання Едгара Алана По про трагічну історію створення загадкового портрета. Це одне з найкоротших його оповідань. Перша версія оповідання називалася "Життя в смерті" (Life in Death) і була опублікована в "Graham's Magazine»" в 1842 році. У пустельному замку оповідач знаходить портрет красуні — дружини художника. Створюючи портрет, художник не помітив, як виснажилися сили коханої. Вона померла, ледь був покладений останній мазок. Розповідь йде від імені оповідача. Автор, подорожує по Апеннінах зі своїм слугою, втомлений, охоплений лихоманкою і поранений після зустрічі з розбійниками.

Метценгерштайн (Metzengerstein) — перша опублікована новела американського письменника і поета Едгара Аллана По. Вперше була надрукована на сторінках журналу Saturday Courier у 1832 році.За життя Едгара По перевидалася ще двічі, у трохи змінених редакціях, один раз із підзаголовком Історія в німецькому стилі (A Tale In Imitation of the German). Для останнього видання у збірці Гротески і арабески, По прибрав підзаголовок. Вірогідно, автор вважав новелу одним із своїх найкращих творів, оскільки планував включити її у ще дві збірки, які з різних причин не були видані.

Колонії, вілли... Миколи Хвильового — гротесково-сатирична новела, в якій викривається сите безтурботне життя «обраних» людей. Герої твору — мешканці вілл, щасливці нового часу, яким вдалося зайняти зручне крісло і які тепер насолоджуються життям.українська література, класична література, українська література XX століття, гротесково-сатирична новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, розстріляне відродження, українська

В оповіданні Яма та маятник (1840) розказано про боротьбу нелюдської жорстокості з людським розумом. Сюжет нагадав сповільнену кінозйомку. Завдання Едгара По - проаналізувати поведінку людини у хвилину катування. Людина засуджена. У момент оголошення смертельного вироку вона втратила свідомість. Засуджений почував себе у кромішній темряві склепу, він переживав страх. Едгар Аллан По зобразив очікування в муках смерті як найбільш витончений вид катування. Жертва лежала на дні склепу, зв'язана по руках і ногах, а над головою на стелі висів зловіщий маятник - сокира. Загибель породила жах.

Оповідання Мати Миколи Хвильового є яскравим прикладом української літератури XX століття. У центрі сюжету знаходиться героїня, мати, яка намагається справитися з трагічною втратою свого сина в результаті політичних репресій.Автор досліджує глибокі емоційні переживання матері та показує, як вона впорядковує своє життя в умовах репресивного режиму. Через призму розповіді про одну жінку Хвильовий описує страх, біль та мучення, що переживають багато людей у подібних ситуаціях. Розповідь вразливо розкриває теми жертовності, втрати і боротьби з тоталітарним режимом.

Перед читачами постає лише один «щасливий» день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Тому така і назва новели. Герой любить природу, тонко розуміє її красу. Любить жінку та життя, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути.

Бандити — це провокаційний твір відомого українського письменника Миколи Хвильового, який був виданий в 1926 році. Ця антиутопічна новела пропонує глибоку рефлексію над сутністю і проблемами революційного періоду в Україні.Описуючи життя у змінюватому світі, Хвильовий розкриває образи бандитів, які стали символами хаосу та деградації. Вони представляють силу, яка маскується під ідеї та ідеали, але насправді приводить до руйнування суспільства та порушення моральних норм.

Викажчик - серце (англ. The Tell-Tale Heart) — оповідання Едгара Аллана По, опубліковане в 1843 році в журналі "The Pioneer". Викажчик - серце — одне з найвідоміших оповідань Едгара По, історія визнається класикою готичного жанру. Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини.Історія розповідається чоловіком, імені якого читачеві не повідомляється. Цей чоловік вбив старого, який жив з ним під одним дахом. Оповідач наполягає на своїй осудності, пояснюючи вбивство тим, що у старого було "око грифа" з більмом, яке приводило вбивцю до сказу.